65)Реферат: поняття, призначення, функції. Реферат — це стислий виклад змісту первинного науково¬го документа з основними фактичними відомостями та ви¬сновками і без інтерпретації чи критики. При реферуванні здійснюється мікрозгортання інформації, і тому реферат більш повно розкриває зміст першоджерела, ніж інші продукти ана-літико-синтетичної обробки документів.
Ознайомлення з рефератами дає змогу оперативно одержа¬ти коротку інформацію про зміст первинних документів і завдяки цьому максимально правильно вирішити питання про необхідність використання їх. Основною сферою складання рефератів виступає науково-технічна інформація. Саме органами НТІ різних рівнів ство¬рюються автоматизовані НІС і традиційні картотеки, які містять реферати, публікуються реферативні видання тощо. Особливо важливу роль відіграють реферативні журнали. Тут публікується велика кількість рефератів вітчизняних і зару¬біжних первинних документів певної тематики.

66) Суть і функції реферату При використанні рефератів реалізується ціла низка різно¬манітних функцій. Основними функціями реферата вважають¬ся такі: інформаційна, індикативна, пошукова, адресна, довідкова, науково-комунікативна, сигнальна, прогностич¬на і функція індексування. Зрозуміла суть інформаційної функції — реферат містить цілісну, узагальнену інформацію про зміст первинного документа. Суть індикативної функції полягає в тому, що реферат дає користувачам інформацію про невідомі, але релевантні їхнім запитам документи, вказує на їхнє існування, характеризує певні їхні ознаки. Оскільки ре¬ферат є моделлю первинного документа, його можна розгляда¬ти як пошуковий образ цього документа і здійснювати бібліогра¬фічний пошук, тобто реферату притаманна пошукова функ¬ція. З пошуковою пов'язана адресна функція, яка виконуєть¬ся завдяки наявності в рефераті бібліографічного опису. Рефе¬рат містить конкретні фактичні відомості, тому за його допомогою можна одержати потрібну довідку. Так реалізується! довідкова функція. Ознайомлення з рефератами з певної галузі знання, проблеми може допомогти одержати відомості про результати наукових досліджень, винаходи, про проблеми, над якими працюють учені, тощо, і це становить суть науково-ко¬мунікативної функції. Сигнальна функція реалізується, коли реферат повідомляє про публікацію або надходження до фон¬ду нових документів. Здійснивши аналіз за допомогою рефе¬ратів змісту основного потоку документів з певної галузі на¬уки або галузі практичної діяльності, можна прогнозувати їхній подальший розвиток, виникнення нових проблем, напрямів досліджень тощо, тобто реферати виконують прогностичну функцію. У ході координатного індексування, як правило, ключові слова вибираються не з тексту первинного докумен¬та, а з тексту реферата, що дає змогу значно скоротити час і зусилля при індексуванні. Щоб повноцінно виконувати зазначені функції, реферат має відповідати певним вимогам, зокрема: повнота, об'єктив¬ність, змістовність, стислість, зрозумілість. Це передба¬чає, що реферат має повно відобразити зміст документа, пе¬редати позицію його автора, однак, він має бути лаконічним, не подавати зайвої інформації, загальновідомих положень, має бути зрозумілою логіка викладу матеріалу автором, до того ж мова тексту реферата має бути доступною користувачам, "чита¬бельною".

67) Класифікація рефератів. За глибиною розкриття змісту реферати поділяють на інформативні та індикативні. Інформативний реферат може виконувати весь комплекс властивих рефератам функцій, оскільки він максимально повно розкриває зміст первинного документа. У такому рефераті здебільшого наводять відомості про предмет дослідження і мету роботи, про методи, умови й основні результати дослідження; подають пропозиції автора щодо застосування результатів дослідження, основні характе¬ристики розглянутих технологічних процесів, технічних виробів; ознайомлюють з новою інформацією про відомі явища, пред¬мети тощо. Головне завдання індикативного реферату звернути увагу користувача інформації на певний документ і допомогти при¬йняти рішення про необхідність звертатися до нього. Тому такий реферат містить лише відомості про головні аспекти змісту первинного документа. 
Індикативні реферати складають здебільшого на до¬кументи великого обсягу, наприклад, на монографії, звіти про науково-дослідні роботи й т. ін.
Деякі фахівці виділяють ще аспектні реферати, або рефе-рати-резюме. їх складають на основі переробки інформації, що стосується не первинного документа загалом, а лише кількох або навіть одного змістового аспекту, який є інтерес¬ним для певної групи користувачів.
За кількістю охоплених джерел реферати можуть бути мо¬нографічні (одноджерельні) і зведені (багатоджерельні, огля¬дові). Монографічним є реферат, у якому міститься згорнута інформація з одного первинного документа. Зведений (бага-тоджерельний, оглядовий) реферат містить інформацію з кількох первинних документів, присвячених одній темі.
За призначенням реферати можна поділити на загальні (універсальні) та цільові (спеціалізовані). Загальний реферат призначений для використання широким колом користувачів. Цільові реферати складають для задоволення конкретних інформаційних запитів, вони мають чітку читацьку адресу.
Залежно від методу викладу матеріалу реферати поділя¬ють на реферати-екстракти і перефразовані (інтерпретив-
ні). Перші складено із запозичених з тексту першоджерела речень, а другі — це текст, який референт написав самостійно шляхом перефразування і скорочення тексту першоджерела. За формою розрізняють текстові і бланкові реферати. Крім того, реферати розрізняють за обсягом (короткий і розширений), за укладачем (авторський і неавторський — референтський), за використанням засобів автоматизації (ручний — підготовлений людиною) і автоматичний (з вико¬ристанням ЕОМ)).

68) 
69) Процес реферування. Процес реферування — низка логічних операцій, таких як: оцінка, відбір, аналіз та узагальнення відомостей, що містять¬ся в первинному документі. Розрізняють три основних види читан¬ня, застосовуваних у процесі реферування: ознайомлювальне, вивчальне, реферативне. Під ознайомлювальним читанням розуміють загальне ознайомлення з інформацією, яку містить документ, без настанови на дальше відтворення. Вивчальне читання — це інтенсивне, вдумливе читання, спрямоване на запам'ятовування змістової інформації тексту, використаних мовних засобів. Реферативне читання має бути таким, щоб уна¬слідок цього можна було коротко викласти зміст першоджерела.
Процес реферування поділяється на такі етапи: попереднє загальне ознайомлення з первинним документом; рефератив¬ний аналіз змісту документа; узагальнення здобутої інфор¬мації; складання; редагування й остаточне оформлення рефе¬рату. Кожному етапу відповідає певний вид читання, бо кожен етап, як і вид читання, виконує свої конкретні завдання.

70) поаспект-них методів реферування. Вони дають змогу підвищити якість змістової частини реферату, полегшити для користувачів сприйняття тексту, бути джерелом для виконання координат¬ного індексування. Залежно від підходів до відбору аспектів та надання їх у тексті реферату розрізняють анкетне і вибір¬кове реферування.
Реферуючи документи вузькотематичного або галузевого характеру, найчастіше застосовують методику позиційного анкетного реферування. Ця методика характеризується твер¬дим алгоритмічним характером. Шляхом категорійного (або фасетного) аналізу документів з відповідної тематичної га¬лузі виявляють необхідні аспекти змісту, визначають суворий порядок їхньої послідовності (за фасетною формулою), скла¬даючи таким чином план змісту майбутнього реферату. Реферати на первинні документи багатотемного, багато-аспектного змісту складають із застосуванням методики адаптивного анкетного реферування. При адаптивному рефе¬руванні референт має відібрати тільки основні змістові аспек¬ти, тобто він більш вільний у відборі інформації, яку включа¬ють до рефератуНайвищого розвитку формалізація методів реферування набула з автоматизацією цього виду аналітико-синтетичної обробки документів.
Методи автоматизованого реферування поділяються на ста¬тистичні, позиційні та індикативні. Суть статистичних методів полягає у відборі значущих речень відповідно до частоти вжи¬вання певних слів і розташування їх у реченні. 
Різні модифікації цього методу відрізняються підходом до вибору слів, що підлягають стати- стичному аналізу Позиційні методи вдосконалюють відбір найбільш значу¬щих речень з текстів первинних документів з використан¬ням складного математичного апарату.
Індикативні методи дають змогу на основі синтаксичного аналізу формалізувати виклад основного змісту первинного документа в рефераті телеграфного стилю. Синтаксичному аналізу може підлягати як увесь текст, так і його окремі фраг¬менти, що містять типові маркери.

71) Методи надання інформації. Методами складання текстів рефе¬ратів є екстрагування, перефразування, інтерпретація.
Екстрагування — дуже поширений метод, що привертає фахівців своєю економічністю і легкістю одержання рефера¬ту досить високої якості. Суть методики екстрагування поля¬гає в тому, що, аналізуючи первинний документ, у тексті вияв¬ляють речення, які потім повністю або із незначними змінами переносять до реферату.
Така методика ба¬зується на виявленні в тексті первинного документа спеціаль¬них словесних кліше — маркерів, індикаторів і конекторів. 
Маркери, як і в методі вибіркового реферування, визначають аспекти змісту первинного документа. Індикатори, на відміну від маркерів, не прив'язують твердо до певного аспекту. Конектори при¬значені для виділення речень, які обов'язково пов'язані з мар¬кірованим аспектом. Групу конекторів становлять вказівні або власні займенники ("цей", "ці", "такі", "він"), або сполучні і вставні слова ("при цьому", "наприклад", "зокрема").
Перефразування також значно поширений метод надаї інформації в рефераті. Воно передбачає випущення значної частини відомостей з тексту первинного документа і перебудову його змістової та синтаксичної структури.
Застосовуючи метод інтерпретації, зміст первинного документа в рефераті розкривають на основі узагальненого уяві
уявлення про нього.

72) Особливості реферування документів різних видів. Реферування статей. Наукові статті становлять нині біль¬шість реферованих документів. На них складають пристатейні реферати, короткі та розширені реферати для рефератив¬них журналів, розширені реферати для видань експрес-інформації тощо.
Пристатейний реферат здебільшого складає автор статті і, як правило, реферат є індикативним за глибиною згортання. У ньому вміщують узагальнену характеристику змісту статті, викладають найсуттєвіші результати. Розширені реферати повніше відображають зміст першодже¬
рела і більші за обсягом. Так, на статті в галузі суспільних наук, культури, мистецтва вони можуть сягати 10—15 % від обсягу статті. Розширений реферат для видань експрес-інформації доволі великий за обсягом і вельми інформативний за змістом, тому може замінити читання статті. Його складають, здебільшого конспектуючи найцінніші в науковому плані матеріали.
Реферування книг. На книги складають як короткі, так і розширені реферати. Короткі реферати вміщують у рефера¬тивних виданнях, у вихідних відомостях книг, розширені — у реферативних та інших виданнях.
Складаючи короткий реферат, мають на увазі, що зміст книги відрізняється багатотемністю, багатоаспектністю у висвітленні проблеми, бо в ній, як правило, подано фундаментальне до¬слідження. У змісті ж реферату наводяться лише найважливіші аспекти змісту книги. 
Підготовку прикнижкового реферату найчастіше поклада¬ють на автора. Такі реферати доповнені необхідними бібліо¬графічними даними, можна використовувати в реферативних журналах, у періодичних виданнях і виданнях, що продовжу
ються, у неперіодичних збірках, де вони виконують сигнальну, інформативну, індикативну, адресну та пошукову функції.
Розширеному реферату більшою мірою властива інформа¬тивна функція. Такі реферати, як правило, складають на іно¬земні книги, що є в країні в обмеженій кількості примірників, або на вітчизняні, якщо це зумовлено необхідністю
При багатотемному змісті книги можливі два варіанти: підготовки. Перший полягає в тому, що в змісті реферату виді¬ляють кілька частин, у кожній з яких поаспектно викладають зміст відповідного тематичного розділу книги, у другому — реферат складають лише з урахуванням якогось основного тематичного напряму відповідно до запитів користувачів.
Реферування звітної науково-технічної й дослідно-кон¬структорської документації. 
Створення текстів рефератів у складі звітної науково-технічної документації з науково-дослідних і дослідно-кон¬структорських робіт доцільно здійснювати з використанням анкетного методу реферування. Як аспекти можна розгляда- і ти теоретичні питання; вироби, їхні складові; галузь науки і техніки, до яких належать дослідження; їхню мету; галузі використання (виробництво, експлуатація, проектування); відповідності про технологію застосування обладнання; умови прове¬дення дослідження (часові, географічні, кліматичні, фізичні тощо). Основну увагу слід приділяти викладенню головних результатів роботи, характеристиці виробу або його складо¬вих, опису істотних особливостей, відомостей про наукове зна¬чення і технічну та економічну ефективність, рекомендаціям для використання результатів.
. Так, обсяг рефератів на звіти про науково-дослідницькі та дослідно-конструкторські роботи коливається в межах від 1200 до 2000 знаків; на реєстра¬ційні карти — до 250. Реферати для інформаційних карт на вироби найчастіше складають у табличній формі. Завдяки цьому в наш час референтські служби більшості країн використовують анкетний метод для складання рефе¬ратів описів винаходів і наводять відомості за єдиною струк¬турною схемою. Цією схемою визначено перелік аспектів змісту опису винаходу, що необхідно відобразити в рефераті: об'єкт (предмет) винаходу; його призначення і галузь викори-' стання; суть винаходу і мета, якої досягають за його допомогою} і технічне завдання, яке вирішують за допомогою винаходу; його,! технічні та економічні переваги. Цей перелік універсальний, і його можна використовувати для інформаційного аналізу-] описів винаходів, незалежно від країни патентування. При--! кладом може бути реферат на опис винаходу методу обробки'! рідких радіоактивних відходів з високим рівнем активності